СЛОВНИК

Давид Давиидович Бурлюк – художник, поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець, «батько вітчизняного  футуризму». Народився 9 (21) липня) 1882, хутір Семиротівщина (Семиротівка)поблизу с. Рябушки Лебединського повіту Харківської губернії (нині Лебединський район Сумської області, Україна) — † 15 січня 1967, Нью-Йорк, США.

Джарилгач – 46°01′ пн. ш.32°54′ сх. д. Острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Найбільший острів України та Чорного моря. Площа - 56 км², найвища точка – 2 м. Адміністративно належить до Скадовського району Херсонської області. Вся територія острова та частина прилеглої акваторії входить у Національний природний парк "Джарилгацький".

«TERRA FUTURA» – фестиваль сучасного мистецтва, який проводиться у Херсонській області з 2002 року. Організатор – Центр «Тотем». Щороку фестиваль відкриває для культури, мистецтва та туризму нові майданчики і території. Першим майданчиком фестивалю було село Чорнянка Каховського району, де на початку ХХ століття утворився гурт футуристів «Гілея» на чолі з Давидом Бурлюком.

Артбук (art book) – це зроблена вручну книга, графічний альбом. Артбуком може бути і щоденник мандрівника, і зошит чи блокнот з малюнками і текстами, оформлений як окремий мистецький твір.

Вдень на острові ми малювали і фотографували. Кожен з авторів перед поїздкою отримав свою частину твору, у якому Давид Бурлюк описав саме це місце. Він тут жив у будинку доглядача маяка, крутив роман з його дочкою, збирав місцеві легенди, і, попри численні прохання і нагадування доглядача, так і не поправив йому вивіску «Джарилгачський маяк». Отже, повного тексту не мав ніхто. Тому вночі, коли запалили багаття, почали збирати повість по шматочкам. Виявилося, що читати її треба саме так і саме тут. Емоційні обговорення, шепіт моря, хрюкання диких кабанів в кущах – все це призвело до того, що художники довго не могли заснути в своїх наметах. А може, заважали крики «Бурлюки!!!», з якими уздовж моря бігали ті, хто й не збирався спати.

Отже, Джарилгацький маяк. Він – один з найкрасивіших на Херсонщині. Маяк був виготовлений в Парижі на кошти С.Б.Скадовського і почав працювати у 1902 році. В останні роки з’являються ідеї демонтувати маяк або перенести частину в Скадовськ. Це пов’язано і з природними факторами (море просувається щороку до будівлі), і з руйнуванням самої залізної конструкції маяка. Проте існує і думка, що маяк треба зберегти саме на острові – лише тоді він залишатиметься пам’ятником історії, і що не всі можливі зусилля до цього докладаються. 

Морська повість» – це унікальний твір, про який херсонці дізналися завдяки японському перекладачу Акіро Судзуки. Почувши про те, що на Джарилгачі досі стоїть споруда, так детально описана Бурлюком, японський дослідник відвідав Скадовськ, острів і маяк. «Думаю, – схвильовано писав він, -– що необхідно розвернути кампанію за його збереження, в тому числі і як пам’ятника про всесвітньо відомого українського художника Давида Бурлюка. Хіба є в Україні інші матеріальні пам’ятники, пов’язані так тісно з його творчістю?»

Художників на острові зустріли вигуками: «Творча інтелігенція приїхала!» Виявилося, що, дізнавшись про мистецьку акцію, зі Скадовська на Джарилгач вирушили працівники Скадовської райдержадміністрації і скадовчани, яким хотілося відвідати острів безкоштовно. Райдержадміністрація спільно зі Скадовською міською радою орендувала катер і організувала акцію "Чистий Маяк", щоб прибрати купи сміття, яке залишають по собі туристи (та й місцеві також). На жаль, прибиранням активність не обмежилася. Біля маяка зберіглося джерело чистої питної води, яке описав Бурлюк, тобто йому понад 110 років. «Нещодавно силами скадовських активістів завершені роботи по облаштуванню армопояса та його штукатурці. Тепер підкрасили. Сергій Павленко (заступник Скадовського міського голови – ред.), завершуючи покраску, нагадав, що приймаються пропозиції щодо художнього оформлення. А до наступного сезону активісти обіцяють підготувати кришку з люком або, можливо, художню надбудівлю» - так звітували про акцію на сайті райради. Але під час цих «робіт по облаштуванню» було знищено останній фрагмент історичного мармурового карнизу… Отже, втручання спеціалістів необхідне, адже ми можемо придумати «пропозиції щодо художнього оформлення», але головна мета – це зберегти маяк для нащадків у такому вигляді, щоб він не втратив своєї історичної цінності. Тому разом з художниками до маяка подорожували спеціалісти з охорони пам’ятників.

x

    Результатом акції стало об’єднання інтелектуальних ресурсів скадовчан і херсонців (наразі обговорення подальшої долі маяка стало відкритим для громадськості) і, власне, створення ілюстрації до «Морської повісті» Бурлюка. «Морська повість» була видана дружиною Давида Бурлюка – Марією Бурлюк у Нью-Йорку у 1927 році. В передмові сказано: «Повесть эта, отображение бывшего – написана в г. Никольск-Уссурийском в 1919 году. Была напечатана в «Дальневосточном обозрении» в 1920 году (ред. Новицкий). Мы нашли подходящим в качестве иллюстраций воспроизвести здесь несколько этюдов того же времени, набросанных во Владивостоке». Вочевидь, малюнків скадовського періоду у Давида Бурлюка не зберіглося, проте це допомогло об’єднати художників і створити артбук. Вміст артбуку зазвичай об’єднаний загальною темою; в нашому випадку такою темою стала «Морська повість». А з Бурлюком нас об’єднало і спільне коріння (майже всі автори, як і Бурлюк, пов’язані з Херсоном та Херсонщиною і так само, як він, розпочинали тут свій творчий шлях), і спільні мистецькі погляди (пошук нових шляхів у творчості), і спільна подорож на острів Джарилгач (хоча й з різницею 110 років). 

Артбук «Морська повість» був презентований у відділі природи Херсонського краєзнавчого музею разом з футуристичним відеоартом Макса Афанасьєва і Олександра Юдіна, який ілюстрував вірші Даниила Хармса у виконанні Олега Гаркуші. Сподіваємося, що подальша його доля, як і доля маяка, буде сонячною, як той натхненний пленер на острові Джарилгач.



Артбук було створено в рамках фестивалю сучасного мистецтва «TERRA FUTURA» завдяки проекту «Відродження легенди: шлях до об’єднання та розвитку» Центру молодіжних ініціатив «Тотем», за підтримки проекту “CHOICE: культурна спадщина і сучасність”, за фінансової підтримки Європейського Союзу.